Методична скарбничка

Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін

у 5—11-х класах

1.Види письмових робіт

Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін є:

•розв'язування задач і вправ з математики, фізики, хімії, біології, географії;

•оформлення результатів виконання лабораторних, практичних робіт (відповідно до навчальних програм);

•складання таблиць, схем, написання рефератів тощо;

•записи результатів спостережень за природними явищами, що здійснюються у процесі вивчення природознавства, біології географії, фізики;

•самостійні та контрольні роботи.

2.Кількість тематичних контрольних робіт

2.1.Враховуючи можливості вчителя упродовж вивчення теми виявляти рівень засвоєння програмного матеріалу засобами навчальних письмових робіт і усних відповідей учнів, доцільно проводити таку кількість тематичних контрольних робіт з математики:

Предмети	Кількість тематичних письмових (контрольних) робіт на рік за класами
	5	6	7	8	9	10	11
Математика	13	13
Алгебра			9	8	8	7	6
Геометрія			5	7	5	6	8

2.2.Тематичне оцінювання з фізики, хімії, біології, географії проводиться у різних формах по завершенню вивчення навчальної теми або її частин, згідно з переліком тем для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому одна письмова тематична контрольна робота на семестр є обов'язковою. 2.3. Для запобігання перевантаження учнів, час проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням з учителями. Упродовж одного дня учні можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року.

3. Кількість і призначення учнівських зошитів

Для виконання усіх видів письмових робіт потрібно мати таку кількість зошитів:

•з математики:

5-6 класи — два зошити;

7-9 класи — два зошити з алгебри й один з геометрії;

10-11 класи — один зошит з алгебри та початків аналізу і один — для

інших видів письмових робіт;

•з природознавства, біології та географії — по одному зошиту для виконання лабораторних, практичних робіт та інших видів робіт;

•фізики та хімії — по два зошити: один для класних і домашніх робіт, другий — для лабораторних і практичних робіт, практикуму (основний зберігається в кабінеті протягом року);

•для контрольного тематичного оцінювання з усіх дисциплін передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.

4. Порядок перевірки письмових робіт

4.1.Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються:

•у 5—6-х класах з математики — один раз на тиждень;

•у 7—9-х класах з алгебри та геометрії — один раз на два тижні;

•у 10—11-х класах з математики — двічі на місяць.

4.2.Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється в класних журналах наприкінці вивчення кожної теми.

Інтерактивне навчання на практиці.

Вимоги до впровадження інтерактивного навчання.

Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит):

Правила для учнів:

Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обговорюємо сказане, а не людину!
Обдумав, сформулював, висловив!
Говори чітко, ясно, красиво!
Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

До кожного заняття слід сумлінно готуватися. “Легке” за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок “сидіть тихо!” неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити його поступово. “Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри».

«В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні». Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно «втягувати» їх в роботу, створювати ситуації успіху. «Інтерактивні технології – не самоціль». Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.

Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.

Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.

Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.